Друзі, якщо ви досі не читали збірник творів Роулінг про Гаррі Поттера, гадаю, після сьогоднішнього екскурсу ця серія книг обов’язково зацікавить вас. Хоча, мені здається, немає такого підлітка, що не заринав до шуркіту чарівних сторінок цього неймовірного світу.
Минулих разів ми вже занурювалися у чаклунський світ, коли Вадимко розповідав про Еллі та її друзів, але це вже буде зовсім інший, майже дорослий, похід у таємниче місто, чарівний замок, в якому вчаться юні чаклуни. То ж…
По-перше, відмічу, що перший том відчиняє двері до казкової, надзвичайно інтригуючої усілякими сюрпризами школи чаклунів всіх часів. І починати пірнати до тієї чудирнацької країни, де людина не вміє користуватися телефоном або звичайними законами фізики, дитині можна вже у вісім-десять років.
Мої сини читали по декілька разів того “Гаррі Поттера” том за томом, з першої до останньої сторінки, з першого до останнього тому, із захопленням фанатиків. Я не розуміла, чому ж вони так божеволіють від тих книжок, чому так важко вмовити їх читати інши твори.
Розуміння дісталося згодом, але не одразу ось так відверто все розклалося по пазлинках. Потроху, передивляючись знов і знов фільм з дітьми, перечитуючи сторінку за сторінкою, почала помічати певні симпатії до одного або двох персонажів.
Знаю, що більшість юних читачів стають справжніми фанатами головного героя – Гаррі Поттера. Також є ті, кому до вподоби Герміона чи близнюки Уізлі. Скажу відверто, мені трішки подобається містер Люциус Малфой, але тільки першу трилогію. Такий собі поганий крутяк. Але перше враження швидко минає, і з кожною частиною все більш зрозуміло, що цей чоловік чисто боягуз – він все життя боявся за своє дорогоцінне життя і своєму синові він передав цей жалюгідний спадок. Драко пишався батьком, вважав його сильним магом, впливовою людиною та так і не збагнув, чому відомий всьому чарівному світові Гаррі Поттер віддав перевагу тим, в чиїх родинах не було ані краплі влади.
На фоні Люциуса стриманий вчитель зілляварення Северус Снейп спершу виглядає просто неприємним і злим. Здається, він взагалі не любить дітей, і не зрозуміло, навіщо таку людину ставити викладачем. Уявіть вчительку з біології, років під шістидесяти, з фарбованим завитим барашками волоссям і маленькими злими оченятами, що пронизують вас під час відповіді навіть крізь затемнене скло окулярів. Але попри його злиднєвий вигляд, на відміну старої незадоволеної життям біологічки, читач постійно відчуває до цього чаклуна цікавість та змішані почуття зневаги і водночас незрозуміло живої справжньої симпатії.
Фан клуб Северуса Снейпа
Сьогодні я познайомлю вас з юною прихильницею Северуса – такою ж стриманою, як і її кумир, Анастасією, ученицею сьомого класу. Їй сьогодні виповнюється тринадцять років. Книжковий всесвіт Насті почався саме з “Гаррі Поттера”, і протягом року її бібліотека суттєво поповнилася.
Дівчина захопилася таємничим вихователем, чиє життя майже до останніх сторінок залишається для читачів окремою, захованою десь у глибині спогадів, книгою. Для неї, як і для мене, вчитель зілляварення зовсім не був злим і відштовхуючим. Він притягував своєю харизмою, відверто принизливим ставленням до всім відомого і зухвалого Гаррі Поттера, який не знав навіть елементарних речей щодо світу чаклунства.
І все ж, із самого початку було незрозуміло його ставлення до головного герою всупереч всьому виховницькому товариству Хогвартсу. Здавалося, начебто це звичайна неприязнь через заздрощі, але справжні почуття ховалися під сотнями сторінок.
З кожною главою питань поставало все більше. І коли інші читачі пильно слідкували за подіями, що стрімко відчиняли скрині з сюрпризами для Гаррі, Настю захоплювала цікавість вчителем, що так ненавидів учнів Гріфіндору, але при цьому був шановною людиною у виховательському оточенні Дамблдору.
Дівчині кортило дізнатися справжній привід того ставлення, і вона пішла далі, за межі книжок. Вона зазирнула у внутрішній світ Северуса та його минуле.
Настя не просто захопилася чаклунським всесвітом, вона сама живе в ньому. Дівчина вивчає історію Хогвартсу, заглиблюється у потаємні куточки життя героїв. Так, вона дізналася, що майже весь чаклунський світ Роулінг складається з суцільного клубку родинних перетинань. Беллатриса Лестрейндж, наприклад, була вродженна Блек – чистокровна чаклунка, пожирачка смерті, родичка Сіріуса Блека. Хочу відмітити, що і Белла, і Северус вчились у Слізерині. Тобто, обидва начебто темні чаклуни, що з самого початку обрали бік зла. Але вони були різні. Дуже різні.
“Альбус Северус, тебя назвали в честь двух директоров Хогвартса. Один из них учился в Слизерине, и он был, наверное, самым храбрым человеком из всех, кого я знал.” – сказав своєму синові Гаррі Поттер, і, мабуть, цією фразою він виказав до свого вчителя всю глибину шани, яка тільки в нього була.
Попри всі жахливі вчинки Лестрейндж, вона так само приваблює читачів, але вже не через глибину таємниці, а через обурюючий образ бунтарки і лиходійки. Вона завжди була на боці Волдеморта, і ставилася до Снейпа з обережністю, а до Гаррі Поттера з легкою зневагою. Вона не мала сумнівів в тому, що малий чаклун ніколи не завдасть шкоди їй, а тим більш її володарю:
“Ты никогда раньше не применял непростительных заклятий, правда, мальчик? Ты должен по-настоящему хотеть, чтобы они подействовали, Поттер! Надо хотеть причинить боль и получить от этого удовольствие, а праведный гнев — это для меня пустяки!”
Саме таким мав би сприйматися і Северус Снейп – злим чаклуном, душою й тілом вірним лорду Волдеморту. Але Настя одразу відчула в ньому якусь таємницю. Вона побачила біль в його очах, почула крик непереможної люті й відчаю в його серці.
І саме відтоді вирішила дістатися правди, віднайти дійсну сутність похмурого вихователя зілляварення. І чим далі вона вивчала його життя, історію минулих страждань, тим більш відчувала повагу і захоплення розумним, стриманим і неймовірно розсудливим вчителем, що поклав свою помсту заради порятунку свого заклятого ворога. Він відмінно грав свою роль, і навіть на останніх сторінках не до кінця було зрозуміло, на чиєму він боці. Але про це, дорогі друзі, ви дізнаєтесь вже самі.
З вами була Мей, чудернацька ельфійка, до нової зустрічі.
Автор малюнків та скетчів – Анастасія Антошка.
Стілізацію під газетний та застарілий папір робила самостійно, вишукуючи варіанти в інтернет-просторі.